Бекешкіна: Київ – в принципі двомовний місто


Ініціатива київської влади про запровадження української мови в сфері обслуговування на практиці нічого не змінить, заявила в коментарі виданню "ГОРДОН" соціолог Ірина Бекешкіна.

"Це рішення Київради нереалістичне. Оскільки воно носить рекомендаційний характер, то ні до чого особливому і не призведе. Якщо людина не говорив по-українськи, як він раптом заговорить? Це просто призведе до скандалів – і все. Краще б Київрада, як у багатьох країнах, організував курси навчання української мови. Нехай вони будуть навіть платними, але за невелику плату. Це було б більш раціонально", – зазначила Бекешкіна.

Вона акцентувала увагу на тому, що практично всі кияни однаково розуміють і українську, і російську мову.

"Я не вважаю, що мовне питання – це проблема для Києва, тут є проблеми серйозніше. Досить подивитися на дороги. Їздити фактично неможливо – страшні затори, 20-метрові фури їздять в годину пік... Просто є люди, які болісно сприймають, що навколо них все не говорять по-українськи, а для інших це просто піар. Київ – в принципі двомовне місто, і як соціолог я знаю, що проблем з українською мовою тут немає. Ми проводимо опитування по країні на двох мовах, але, скільки себе пам'ятаю, завжди робили на одній мові анкети – українською. І проблем ніяких не було", – підкреслила соціолог.

За її словами, переселенці з Донбасу, які проживають у столиці, також не відчувають ніякого дискомфорту з цього приводу.

"Я робила експерименти з російськомовними людьми в Києві: переходила на українську мову, і вони слідом абсолютно вільно переходили на українську мову. Якщо, звичайно, це не були приїжджі. Зараз, може бути, ситуація трохи змінилася, тому що приїхало багато людей, переміщені громадяни з Донбасу. Але і для них немає дискомфорту. Їх ніхто не зобов'язує говорити по-українськи", – заявила Бекешкіна.

Вона зазначила, що лише 1% населення України не розуміють українську мову, і стільки ж громадян країни не розуміють російську.

"Є різниця між розумінням мови і володінням. Ще в 2013 році в моніторингу ми ставили питання про ступінь володіння українською та російською мовами. Відповідь "зовсім не розумію український" дали лише 1% людей по всій країні, у Криму відповіли 10%. "Зовсім не розумію російську" теж відповіли 1%. А ступінь володіння мовами різна. Вільне володіння українською – 76%, російською – 75%. Інші відповіді показали володіння мовою різною мірою: розумію, але не пишу; читаю і розумію, але вільно не говорю, і так далі", – підкреслила соціолог.

На її думку, "мовна" проблема в Україні створена штучно.

"Взагалі я вважаю, що це штучна проблема. Коли мені кажуть, що російськомовні громадяни – не справжні патріоти, я відповідаю: поїдьте на фронт, подивіться, скільки російськомовних воюють за Україну, і скажіть їм, що вони не патріоти, раз не говорять по-українськи!" – резюмувала Бекешкіна.

20 квітня Київрада у першому читанні затвердив проект рішення "Про подолання наслідків радянської окупації в мовній сфері". Документ встановлює, що в Києві мовою роботи, діловодства і документації органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій комунальної форми власності є державна мова – українська. Рекламні оголошення, вивіски, плакати, афіші, повідомлення та інші форми аудіо - і візуальної рекламної продукції повинні бути написані українською або іншою мовою з обов'язковим зазначенням їх перекладу.

Ініціатор рішення, депутат Київради від ВО "Свобода" Юрій Сиротюк зазначив, що документ буде носити рекомендаційний характер.