Рейчел Свэйбі, автор однієї з мегапопулярних книг «Неприборкані: 52 жінки, які змінили науку і світ», розповіла про тих, чиї імена не відзначені престижними преміями та світовою популярністю. Представляємо вашій увазі десять жінок-вчених — від мисливиці за динозаврами до винахідниці кевлара – які внесли неоціненний внесок у світову науку. 1. Мері Еннінг (1799-1847, палеонтолог)
Ще з раннього віку Мері і її молодший брат захопилися наукою – особливо їх цікавила історія та археологія. У 1811 році дітям пощастило знайти на околицях містечка Лайм-Реджис (захід графства Дорсет) останки скам’янілого скелета іхтіозавра під час прогулянки по морському узбережжю. З цього моменту Еннінг практично весь вільний час присвячувала палеонтології, оглядаючи прибережні скелі в надії на цінну знахідку в товщі вапняку та глинистого сланцю. Одного разу її зусилля були винагороджені – повні скелети плезіозавра і птерозавра! Але, на превеликий жаль, праця Мері не була оцінена належним чином в наукових колах, а її роботи цитувалися без посилання на першоджерело. 2. Еліс Гамільтон (1869-1970, лікар-патолог)
Після отримання медичної освіти в Мічиганському університеті в 1893 році Гамільтон впритул зайнялася вивченням умов праці на американських промислових підприємствах, де активно використовувалися небезпечні для здоров’я працівників речовини – свинець, ртуть і т. д. Коли керівництво відмовилося надати їй інформацію про стан здоров’я персоналу, Гамільтон почала збирати дані самостійно – вона вивчала історії хвороби в госпіталях, відвідувала хворих вдома і фіксувала дані про умови праці безпосередньо на підприємствах. В результаті Еліс вдалося створити повну картину санітарно-гігієнічних факторів виробничого середовища США і визначити основні загрози для здоров’я та життя трудящих (наприклад, контакти зі свинцем часто приводили до колік, конвульсій і різкій втраті ваги з загальним ослабленням організму). На початку ХХ століття Еліс Гамільтон стала одним з провідних експертів країни в галузі виробничої санітарії та гігієни праці. 3. Ліза Майтнер (1878-1968, фізик)
У 1944 році німецький фізик Отто Ган отримав Нобелівську премію за відкриття ядерної ізомерії і розщеплення урану. Його колега Ліза Майтнер, яка працювала над дослідженнями разом з Ганом і надала наукове обґрунтування отриманих у ході експерименту результатів, при цьому не була удостоєна навіть честі бути згаданої, не кажучи вже про визнання її внеску. У 1938 році Майтнер, яка мала єврейське походження, була змушена звільнитися з Інституту хімії імені кайзера Вільгельма і залишити Німеччину. Після переїзду до Швеції їй, на жаль, не вдалося продовжити роботу із-за відсутності фінансової підтримки, але вона продовжувала спілкування з Ганом за допомогою листування. У 1997 році в її честь був названий штучно синтезований елемент мейтнерій. 4. Інге Леманн (1888-1993, сейсмолог)
Дивно, але, проживши усе життя у віддаленій від будь-яких природних катастроф країні – Данії, Інге Леманн стала видатним датським сейсмологом. Особливий інтерес для наукового представляла природа сейсмічних хвиль, які створюються землетрусами і «подорожують» по планеті. У 1936 році сейсмолог відкрила внутрішнє ядро Землі. У 1914 році німецько-американський сейсмолог Беное Гутенберг довів існування рідкого ядра, що складається з розплавленої магми, але в середині 1930-х Інге Леманн вдалося отримати дані, які свідчили про існування твердого ядра, природним чином змінює траєкторію і швидкість сейсмічних хвиль. 5. Хільде Мангольд (1898-1924, ембріолог)
Ім’я Хільде Мангольд прозвучало лише двічі у нобелівській лекції німецького ембріолога Ханса Шпемана в 1935 році, після вручення премії з фізіології і медицини «за відкриття організовуючих ефектів в ембріональному розвитку» — адже саме її дисертація була використана в якості теоретичної бази. На початку 1920-х вона успішно пересадила шматочки тканини трьох ембріонів одного виду тритона в розвиваючіся зародки іншого виду – у результаті сформувалися три пари генетично унікальних сіамських близнюків. Цей експеримент довів існування у ембріона своєрідного «організатора» — ділянки клітин, відповідального за розвиток центральної нервової системи і зростання хребта що координує ці процеси навіть при імплантації в тканини іншого ембріона. Опублікована в 1924 році, наукова праця Мангольд поклала початок розвитку експериментальної ембріології. У тому ж році Хільде померла в результаті нещасного випадку (вибух газової плити). 6. Елсі Віддоусон (1906-2000, дієтолог)
У роки Другої світової війни, коли Великобританія відчувала продовольчу кризу, життя і здоров’я багатьох британців вдалося врятувати завдяки роботі двох вчених-дієтологів – Елсі Віддоусон і Роберта Маккенса. Вони розробили раціон, в основу якого входила капуста, картопля і хліб, випечений з додаванням крейди (для заповнення нестачі кальцію) – британський уряд підтримав ідею економного та якісного харчування. Саме її зусилля дали потужний поштовх розвитку дієтології – як і свого часу Марія Склодовська-Кюрі, Елсі не боялася наражати на небезпеку власне здоров’я: дія різних мінералів і вітамінів на організм людини вона перевіряла на собі, роблячи численні ін’єкції. 7. Вірджинія Апгар (1909-1974, анестезіолог)
До 1953 року в акушерстві не існувало яких-небудь стандартних методів визначення стану здоров’я новонародженого в перші хвилини життя — американський анестезіолог Вірджинія Апгар запропонувала використовувати самостійно розроблену систему. Сьогодні шкалу Апгар використовують у всьому світі, а про результати батьків і педіатра повідомляють поряд з показниками зросту і ваги. Її розробка також змінила загальний підхід до використання анестезії під час пологів. 8. Цзянсунь Ву (1912-1997, фізик)
Американський фізик китайського походження Цзянсунь Ву відома як учений, який спростував закон збереження парності. Спочатку він був віднесений до законів збереження, які виконуються завжди і за всіх умов (наприклад, закони збереження енергії, імпульсу, моменту імпульсу, маси, електричного заряду), а в 1956 році Ву провела складний експеримент, результати якого показали, що при певних умовах основний принцип закону може бути порушений. Рік потому Нобелівську премію з фізики за проведене дослідження отримали…її колеги — Чженьнин Янг і Чжендао. Втім, кар’єра Цзянсунь на цьому не закінчилася, вона продовжила наукову роботу в галузі радіофізики і в 1975 році стала першою жінкою — президентом Американського фізичного товариства. 9. Енн МакЛарен (1927-2007, фахівець в області репродуктології)
Будучи визнаним експертом в області ембріонального розвитку, у 1950-х МакЛарен разом із групою науковців здійснила першу успішну спробу екстракорпорального запліднення in vitro (IVF) в лабораторних умовах, імплантувавши ембріони мишей сурогатним самкам. Після закінчення експерименту Енн відправила з Лондона своєму колезі телеграму приблизно наступного змісту: «Четвірка «з пробірки» з’явилася на світ!» У 1982 році вона стала членом Уорнокского комітету, який займався питаннями використання технології in vitro для людей. У 1993 році МакЛарен був вручений почесний титул кавалерственої дами за видатні заслуги в галузі медицини. 10. Стефані Кволек (1923-2014, хімік)
Жінка, яка в 1964 році винайшла куленепробивний матеріал кевлар, все життя мріяла присвятити себе медицині, але отримала освіту хіміка. Влаштувавшись на роботу в один з філіалів американської фармацевтичної компанії «DuPont», вона хотіла назбирати грошей на навчання в медичному університеті, але поступово захопилася своєю роботою. У 1964 році її включили до складу групи, основним завданням якої була розробка матеріалу для заміни сталевого корду в автомобільних шинах. Отриманий в результаті тривалої роботи фахівців кевлар був у п’ять разів міцніше сталі і при цьому набагато легше неї. Компанія не пошкодувала коштів на інвестування в високотехнологічну розробку і завдяки цьому кевлар сьогодні використовується практично всюди: від прихваток до космічних кораблів.