У 1973 році в бухгалтерії «Мосфільму» була видана премія в розмірі 40 рублів скульптору по дереву В’ячеславу Почечуеву. Разом з грошима Почечуев отримав довідку: « Гроші видані за винахід машини часу». Яку ж машину винайшов скульптор, і чому його творіння було оцінено в порівняно невелику, навіть за радянськими грошей, суму. У травні 1972 року режисер Леонід Гайдай почав зйомки комедії «Іван Васильович змінює професію». За сценарієм головний герой фільму інженер Тимофєєв винаходить машину часу, на якому можна відправитися в давню Москву. Муляж цієї машини був замовлений в одному з конструкторських бюро, де над ним працювали цілих півроку і в підсумку надали дуже громіздке і складне спорудження. Режисера фільму це ніяк не влаштовувало, адже за сценарієм Тимофєєв, роль якого була блискуче зіграна актором Олександром Дем’яненко, зібрав свій апарат в домашніх, можна сказати кустарних умовах. Потрібно було терміново щось придумати. Тоді Гайдаю порадили звернутися до скульптора Почечуева, якого вважали майстром на всі руки. Талановитий фахівець по дереву брав участь у створенні фільмів «Руслан і Людмила» і «Берендеево царство». Вже він мусив знайти вихід з цієї непростої ситуації. Часу на роздуми не залишалося, і режисер поставив перед Почечуевим завдання: найближчим часом надати ескіз машини часу. Скульптор не підвів, вже через два дні він приніс Гайдаю аркуш ватману, на якому була зображена досить дивна конструкція з колбами, проводами, пружинами, трубками. Саме так, на думку Почечуєва, повинний був виглядати винахід Тимофєєва. Не можна сказати, що Гайдай прийшов у захват від такого малюнка, але дефіцит часу вибору не залишав, довелося задовольнятися тим, що є. Тим більше, що Почечуев наполегливо переконував режисера, що кращої машини часу і уявити важко. За два тижні скульптор з допомогою слюсаря і техніка з «Мосфільму» зібрав цей механізм, і потрібно сказати, що апарат виглядав у фільмі дуже симпатично. А сам Почечуев отримав за свою роботу, як вже було сказано, цілих 40 рублів і довідку, в якій чорним по білому без всяких лапок було написано, що премія видана за винахід машини часу. Фільм вийшов в прокат в 1973 році, і став справжньою класикою радянського кіно. Неможливо навіть подумати, що машина інженера Тимофєєва могла виглядати якось інакше.