Намагаючись уявити, як можуть виглядати і на що будуть здатні морські військові судна наступних поколінь, керівництво Міністерства оборони Великобританії доручило групі проектувальників і конструкторів під назвою Startpoint розробити проект такого судна. І, можна помітити, що продукт цього уявного експерименту здатний вразити уяву будь-якої недосвідченої людини. Як і слід було очікувати, судно Dreadnought 2050, назване так на честь британського військового корабля 1905 року, має весь необхідний набір футуристичного приладдя, якими повинен володіти військовий корабель 21-го століття. Більшість технологій, які потрібні для створення такого судна, що вже існують в реальності, а ті, які ще не існують, будуть розроблені у вельми недалекому майбутньому.
Проектувальники не визначили точних розмірів футуристичного корабля, але вказали, що він має команду близько 50 осіб і здатний замінити собою сучасний військовий корабель, що має команду в 200 чоловік. Виходячи з цього можна припустити, що за класом корабель Dreadnought 2050 буде порівнянний з типом ескадрених міноносців типу «Замволт» (Zumwalt-class destroyer), водотоннажністю 15 тисяч тонн.В якості джерела енергії В судні Dreadnought 2050 буде використовуватися реактор термоядерного синтезу, що працює на водні. Якщо це виявиться нездійсненним до 2050 року, то основою силової установки судна стануть високоефективні і тихі турбіни, які будуть забезпечувати енергією електродвигуни безшумних водометних двигунів та інші системи судна.
Корпус корабля Dreadnought 2050, побудований за схемою тримарана, що дозволить йому дотримуватися стійкості при русі на максимальній швидкості в умовах сильних хвиль. Матеріалом для корпусу є нові надміцні, легкі сплави і композитні матеріали, а підводна частина корабля покрита шаром графена, особливої форми вуглецю, що дозволяє кардинально зменшити тертя корпусу об воду. У задній частині корпусу корабля є висувна апарель, з якої корабель може випускати морську піхоту, запускати літаючі, плаваючі і підводні безпілотні апарати, що несуть різні види озброєння. Для поповнення запасів» цих безпілотників на кораблі є спеціальна майстерня, обладнана тривимірними принтерами, яка має запаси необхідних матеріалів і готових вузлів, в тому числі і електроніки.
Центральною пам’яткою рубки управління кораблем Dreadnought 2050, яка схожа на рубку космічного корабля з якого-небудь фантастичного фільму, є великий голографічний дисплей. На цьому дисплеї в зручному і зрозумілому вигляді відображається оперативна і тактична інформація, одержувана з морських глибин, з поверхні моря і з космосу. Ретельно продуманий інтерфейс і інші засоби автоматизації дозволяють капітанові і ще 5 офіцерам повністю тримати корабель під контролем, а з іншими завданнями справляється команда з 50 чоловік, в той час, як для обслуговування подібного по класу судна в даний час потрібна команда із 200 осіб.
Корабель має тільки одне знаряддя — електромагнітну рейкову гармату, параметри якої не дуже відрізняються від гармат, які відчуває зараз Науково-дослідне управління ВМС США (Office of Naval Research), і які здатні стріляти спеціалізованими снарядами на відстань до 200 кілометрів. Для захисту від малих суден використовується мікрохвильова та лазерна зброя середньої потужності, а для ураження великих кораблів і підводних човнів біля корабля є торпеди, здатні розвивати швидкість близько 300 вузлів за рахунок використання явища суперкавитації і графенового покриття.У разі необхідності корабель Dreadnought 2050 може випустити в небо спеціальний зонд, пов’язаний з кораблем тросом з вуглецевих нанотрубок і надпровідним кабелем з кріогенним охолодженням. Для роботи датчиків систем раннього виявлення не потрібно багато енергії, але велика кількість енергії потрібна потужному лазеру з великим радіусом дії, встановленому на цьому зонді, який є однією з найпотужніших частин «ударного кулака» цього корабля.
«Деякі з футуристичних технологій покликані розсунути межі сучасної науки і техніки. І ми не бачимо жодних причин для того, щоб не включити ці технології в наш проект», — розповідає Мюр Макдоналд (Muir Macdonald), керівник Startpoint, — «Всі самі цікаві нововведення у військово-морських технологіях, датчики, безпілотники, лазери і рейкова зброя потребують великих кількостей енергії. Великі суди можуть виробляти необхідну кількість енергії, що збільшує не тільки їх смертоносність, але і життєздатність. Поки ці ультрасучасні технології здаються чимось з розряду наукової фантастики, але в майбутньому вони стануть доступнішими і дозволять виконувати різні завдання з меншими затратами трудових ресурсів та фінансів».