У серпні 2009 року літак Gulfstream V, який є літаючою лабораторією Національного центру досліджень атмосфери (National Center for Atmospheric Research) з необережності пілота влетів у зону надзвичайно сильної грози. Але найгостріші відчуття пілоти і вчені,що знаходяться на борту, випробували в той момент, коли електронне обладнання літака, так само, як і дослідницьке обладнання буквально збожеволіли. Слава Богу, тривало це досить довго, а подальший аналіз усіх зібраних у цей момент даних показав, що причиною неполадок було зіткнення літака з досить великою хмарою анти-електронів, позитронів, яких, згідно всім існуючим теоріям, там не повинно було бути.Зіткнення літака з хмарою позитронів, не пов’язаного з іншими характерними явищами, такими, як спалахи високоенергетичних рентгенівських променів, стало для вчених озадачуючою несподіванкою, що сталася всупереч законам існуючої фізики. Після цього випадку, фізик Джозеф Двайер (Joseph Dwyer) з університету Нью-Хемпшира, і його колеги з Каліфорнійського університету в Санта-Круз, провели ретельні дослідження інциденту і провели пошуки інших подібних утворень в місцях грозової активності.»Факт того, що абсолютно несподівано кількість позитронів навколо нас збільшилася мінімум в десять разів, сформувавши навколо літака хмару, це неможливо нічим пояснити з точки зору класичної фізики» — розповідає Джозеф Двайер, — «Нам відомо, що грози іноді є джерелами досить потужних гамма-спалахів. Ці спалахи, в свою чергу, є джерелом виникнення пар електрон-позитрон. Таким чином, підвищення концентрації позитронів повинно було збігтися із збільшенням інтенсивності гамма-спалахів, чого абсолютно не спостерігалося в нашому випадку».»Ми спостерігали одну хмару позитронів, з якими зіткнувся наш літак, і друге хмара, що знаходиться на відстані семи кілометрів від першого. І тільки після цього наше обладнання зареєструвало яскравий спалах гамма-променів, а все це разом не має великого сенсу з точки зору сучасної науки».Однією з можливих причин появи такого унікального явища вчені вважають сам літак, який вніс збурення в електричну обстановку грозового середовища. Цілком ймовірно, що ці збурення стали ініціатором ще невідомого і екзотичного виду грозового розряду, в якому безпосередньо задіяні позитрони. «З подібних феноменів народжуються ідеї так званої «темної блискавки, розряд якої зазвичай породжує безліч позитронів» — розповідає Двайер, — «Можливо ми і бачили слід темної блискавки, але з наукової точки зору таке пояснення нас абсолютно не задовольняє».Темна блискавка — це вид екзотичного грозового розряду, є альтернативою звичайним грозовим розрядами. Сильні електричні поля в грозових областях виступають в ролі свого роду прискорювачів, розганяючи до високих енергій заряджені частинки. У енергію цих частинок перетворюється енергія електричного поля, яке втрачає частину своєї напруженості. А енергія розігнаних частинок, у свою чергу, йде на утворення електронно-позитронних пар, які анігілюють, народжуючи спалахи гамма-променів.»Ми ще не до кінця розуміємо процеси, які відбуваються у момент зародження грозових розрядів. Це є прямим наслідком того, що електричне середовище грозових областей вивчено нами ще досить погано» — розповідає Двайер, — «Поява хмар позитронів дає нам в руки деяку кількість нової інформації про те, що відбувається в моменти грозових розрядів. Разом з цим, наше відкриття ускладнює життя нам тим, що воно абсолютно не вписується у всі наявні на сьогоднішній день теорії».