Створення гуманоідного робота, настільки ж швидкого і спритного як людина, є непідйомним завданням з урахуванням рівня розвитку сучасних робототехнічних технологій, що досить наочно було продемонстровано у першому турі і у фіналі змагання DARPA Robotics Challenge. Беручи це до уваги, дослідники з Массачусетського технологічного інституту розробили робота, який діє більше як свого роду маріонетка, повторюючи рухи і покладаючись на швидкість, спритність, реакцію і рефлекси людини-оператора.Цей робот можна вважати чимось на зразок екзоскелету з дистанційним управлінням, який дозволить проводити роботи або виконувати дії в небезпечних зонах, не піддаючи ризику свою людину-оператора, який може ним керувати з безпечного місця. Такий робот може діяти в таких місцях, які в силу різних причин недоступні для людей, наприклад, біля активних зон реакторів, в зонах викидів токсичних хімічних речовин і т. п.Робот-екзоскелет повністю залежний від своєї людини-оператора. Для забезпечення цього взаємозв’язку людина одягає спеціальний пристрій, схожий на екзоскелет, і окуляри віртуальної реальності, які забезпечують ефект телеприсутності, дозволяючи оператору бачити все те, що бачить робот. Рухи оператора визначаються за допомогою безлічі датчиків, вбудованих в екзоскелет, і передаються роботу, який повторює їх з такою ж швидкістю і високою точністю.
Операторський екзоскелет оснащений активними елементами, що забезпечують фізичний зворотний зв’язок. Завдяки цьому людина може відчувати, коли робот нахиляється занадто далеко в якусь сторону, ступивши на нерівну поверхню. І, відчувши це, людина в силу своїх рефлексів відхиляється в протилежний бік, робот моментально повторює цей рух і зберігає свою рівновагу.Слід зазначити, що реалізований массачусетськими дослідниками спосіб дозволяє надати роботу спритність і швидкість рухів людини без потреби очікування ще мінімум десяти років, які, згідно з деякими прогнозами, будуть потрібні робототехникам для створення повноцінного штучного інтелекту, що копіює дії живої людини. Зараз цей робот діє набагато краще своїх автономних побратимів, таких, як робот ATLAS. І відбувається це в першу чергу з-за того, що реакції людини дозволяють виробити правильні рішення за частки секунди, за час, за який комп’ютери сучасних роботів «не встигають навіть і чхнути».