Кілька наукових статей, опублікованих французькими вченими-фізиками, достовірність яких була підтверджена представниками Європейського космічного агентства (ЄКА), вказують на те, що минулорічне відкриття слідів гравітаційних хвиль, включених в космічне мікрохвильове фонове випромінювання (cosmic microwave background, CMB), яке є відлунням Великого Вибуху, є помилкою, якої припустилися вчені, які працювали в рамках експерименту BICEP2. Офіційну заяву з цього приводу, поєднане з науковою роботою вчених ЄКА, буде опубліковано найближчим часом і в ньому будуть розкриті всі подробиці, що стосуються допущеної вченими помилки.Нагадаємо нашим читачам, що в березні 2014 року весь науковий світ потрясло сенсаційну заяву вчених-фізиків, що працювали в рамках експерименту BICEP2, проведеного в районі Південного Полюса, про те, що їм вдалося виявити в космічному мікрохвильовому фоновому випромінюванні поляризацію B-типу (B-mode), які є слідами гравітаційних хвиль. Якщо існування гравітаційних хвиль було б підтверджено, це відкриття стало б підтвердженням декількох фундаментальних моделей походження і розвитку Всесвіту, процесів, відповідальних за розширення Всесвіту, починаючи з моменту декількох часток секунди Великого Вибуху.Але, дані, зібрані мікрохвильовим телескопом BICEP2 можуть інтерпретуватися абсолютно протилежними способами, і після першої заяви про відкриття гравітаційних хвиль була виконана величезна робота по перевірці всіх наявних наукових даних. І вже на найперших етапах цих перевірок у деяких учених зародилися сумніви щодо достовірності зроблених вченими висновків, тому нинішнє спростування відкриття ні для кого не стало великою несподіванкою.
«Незважаючи на попередні гучні заяви про виявлення гравітаційних хвиль, аналіз додаткових даних, зібраних космічним телескопом Planck, телескопами наземної обсерваторії Keck і іншими астрономічними інструментами, не виявив незаперечного доказу присутності слідів споконвічних гравітаційних хвиль» — пишуть у заяві представники ЄКА.Причиною виникнення наукової помилки вчені ЄКА вважають наявність в космічному просторі хмар намагніченої пилу. Будь-яке випромінювання, що прибуває з далеких куточків Всесвіту, проходить крізь ці хмари пилу, зазнаючи певних змін, які повинні бути враховані при обробці зібраних даних. Перш ніж завершити свою діяльність, космічний телескоп Planck займався складання карт хмар пилу і розподілу магнітних полів у межах нашої галактики. Ці дані дуже важливі для твору корекції вимірювань космічного фону, але в березні 2014 року, коли вчені експерименту BICEP2 оголосили про своє відкриття, карти пилу і магнітних полів ще не були складені.Тепер же, коли в аналізі даних експерименту BICEP2 були задіяні карти, складені телескопом Planck, виявилося, що практично всі особливості В-поляризації мікрохвильового фонового випромінювання є наслідками впливу на випромінювання електрично заряджених хмар космічного пилу. «Коли ми виявили сліди сигналів в наших даних, ми покладалися лише на моделі випромінювання хмар пилу, які були доступні на той час», — розповідає Джон Ковач (John Kovac), науковий керівник експерименту BICEP2 і вчений з Гарвардського університету, — «Згідно з цим моделям, рівень поляризації випромінювання від пилу в спостережуваної нами області неба повинен був бути набагато нижче рівня виявлених нами сигналів».
«На жаль, зараз неможливо підтвердити, що отримані нами сигнали є відбитками гравітаційних хвиль від розширення Всесвіту. Однак, «порожній результат» ще не є спростуванням існування гравітаційних хвиль. Це служить лише підтвердженням того, що в ході експерименту BICEP2 ці гравітаційні хвилі так і не вдалося виявити».В даний час ще існує певна ймовірність того, що сигнал гравітаційних хвиль все-таки присутній в даних експерименту BICEP2, тільки він дуже сильно «затоплений» шумами хмар космічного пилу. І поки ще є ймовірність його виявлення в результаті аналізу даних, в якому будуть враховуватися дані, зібрані іншими астрономічними інструментами. «Сигнал гравітаційних хвиль все ще може бути «закопано» в шумах в даних нашого експерименту. І ми не збираємося припиняти його пошуки, хоча для цього доведеться проводити більш складний і комплексний аналіз даних» — розповідає Брендан Крилл (Brendan Crill), вчений з Лабораторії НАСА з вивчення реактивного руху і одночасний член команд телескоп Planck і експерименту BICEP2.