У глибинах озера Байкал почала роботу перша група датчиків нейтрино нового глибоководного телескопа «Дубна», проекту, що реалізується спільними зусиллями вчених Інституту ядерних досліджень Російської Академії Наук (РАН), Об’єднаного інституту ядерних досліджень і безлічі інших науково-дослідних організацій. Група датчиків Дубна складається з 192 оптичних модулів, з яких сформовані «гірлянди», опущені на глибину 1.3 кілометра, і ця група є першою групою оптичних модулів майбутнього великого нейтрино-телескопа Baikal-GVD (Gigaton Volume Detector). В майбутньому цей телескоп, як сподіваються вчені, дозволить пролити світло на загадки природи таємничої темної матерії і відповісти на деякі фундаментальні питання, що стосуються походження Всесвіту.»Новий нейтриний-телескоп буде мати модульну структуру, сформовану кількома незалежними установками, кожна з яких буде представляти собою безліч вертикальних гірлянд з оптичних модулів» — розповідає Григорій Домогацкий, член-кореспондент РАН і координатор даного проекту.
На наступному етапі реалізації проекту буде здійснено послідовне розгортання нових груп оптичних датчиків, що буде поступово збільшувати робочий об’єм нейтрино-телескопа. До 2020 року телескоп Baikal-GVD, у складі якого буде нараховуватися 10-12 функціональних груп і робочий обсяг якого складе 0.5 кубічних кілометра, стане зіставимо з самим великим з існуючих нейтриних-телескопів, телескопом IceCube, обсяг якого становить 1 кубічний кілометр. На другому етапі проект до телескопа Baikal-GVD буде додано ще 27 груп, а його робочий об’єм зросте ще на 1.5 кубічних кілометра.Як і всі існуючі нейтринні-телескопи, телескоп Baikal-GVD буде служити для вивчення потоку високоенергетичних нейтрино, потоку невловимих елементарних частинок, які безперешкодно пронизують будь-яку матерію. Ці частинки взаємодіють з атомами звичайної матерії вкрай рідко і ці рідкісні випадки, породжують спалахи світла, відомі під назвою випромінювання Черенкова, будуть реєструвати високочутливі оптичні датчики.»Потік нейтрино, який прибуває у район Землі, в буквальному сенсі насичений інформацією про наш світ» — розповідає Валерій Рубаков, один з вчених РАН, задіяних у цьому проекті, — «Дослідження, проведені за допомогою телескопа Baikal-GVD, будуть ключем до розуміння самих ранніх стадій розвитку Всесвіту, вони дадуть нам можливість вивчити тонкощі процесів розвитку зірок, формування різних хімічних елементів і, звичайно, проллють світло на природу загадкової темної матерії».
Перші спроби споруди нейтрино-телескопів були розпочаті вченими ще в 1960-х роках. Можливості підземних телескопів, побудованих в ті часи були вельми обмеженими, так як для достовірного вивчення потоків цих частинок потрібні обсяги не менше 1 кубічного кілометра, захищені від впливу інших елементарних частинок. Перший підводний нейтрино-телескоп, в якому вода виступає в якості робочого тіла і захисного екрана одночасно, був створений на глибині 1.2 кілометра в водах озера Байкал в 1993 році. У 2008 році у Середземному морі був створений телескоп Antares, що має робочий обсяг 0.01 кубічного кілометра. І ще два подібних менших телескопа були побудовані пізніше біля берегів Сицилії і острови Пілос, Греція.А зараз, спільними зусиллями 42 груп з різних університетів і організацій з 12 європейських країн ведеться спорудження нейтрино-телескопа KM3NeT, який почне роботу в 2016-2017 році і, маючи робочий об’єм у декілька кубічних кілометрів, стане найбільшим нейтрино-телескопом на земній кулі. А найбільшим нейтрино-телескопом на сьогоднішній день є телескоп IceCube з робочим об’ємом в 1 кубічний кілометр, датчики якого знаходяться на глибині 1.5-2.5 кілометрів в товщі антарктичних льодів поблизу Південного Полюса. Цей телескоп, який працює з 2013 року, став першим інструментом, який зареєстрував частинки нейтрино,породжені за межами Сонячної системи.