Китайські вчені з університету Тунцзі (Tongji University), Шанхай, розробили новий відносно простий метод видобутку урану, який, як відомо, є паливом для більшості сучасних ядерних електростанцій. У цьому методі використовуються залізні наночастинки, які залучають і зв’язують іони розчиненого у воді урану, які після цього вилучаються за допомогою звичайного магніту. І такий метод може бути використаний не тільки для видобутку палива, його можна використовувати для ліквідації наслідків аварій і витоків токсичних радіоактивних відходів.Для збору урану використовуються складні наночастинки, що мають ядро з чистого заліза і оболонку з гідроокису заліза. Такі наночастинки мають негативний електричний заряд і вони залучають позитивно заряджені іони урану розчинених у воді сполук, зокрема нітрату уранила. Іони урану безперешкодно проходять крізь оболонку наночастинки до залізного ядра, яке пов’язує їх за допомогою вільних електронів. При достатній концентрації наночастинок у воді процес повного поглинання урану відбувається всього за кілька хвилин.
Лан Лін (Lan Ling) і Вей-ксиэн Занг (Wei-xian Zhang), інженери з університету Тунцзі, використовуючи потужні мікроскопи спостерігали за процесом поглинання урану наночастинками і зробили розрахунки деяких параметрів. Ці розрахунки показують, що один грам заліза може зібрати близько 2.4 грам урану. Після цього наночастинки можуть бути вилучені й зібрані за допомогою звичайного магніту, що притягує залізо, а зібраний уран виділяється в чистому вигляді досить просто за допомогою хімічних методів.Слід зазначити, що даний метод вилучення урану міг би надати неоціненну допомогу при ліквідації наслідків аварії 2011 року на ядерній станції Фукусіма для збору радіоактивного матеріалу, що потрапив у води світового океану. Крім цього, використання залізних наночастинок може послужити для вилучення урану, розчиненого в морській воді. Звичайно, концентрація розчиненого у воді урану вкрай низька, але його запаси у водах світового океану оцінюються приблизно 4.5 мільярда метричних тонн. І такої кількості урану вистачить на постачання всіх ядерних електростанцій протягом декількох тисяч років.