Крихітні безпілотні літальні апарати, розміри яких відповідають розмірам літаючих комах різних видів, можуть надати неоціненну допомогу в справі проведення операцій з розвідки, спостереження, при ліквідації наслідків стихійних лих і техногенних катастроф. Однак область створення таких літальних апаратів поки ще відносно молода і застосування таких безпілотників обмежена лише випробувальними польотами в стінах лабораторій та інших приміщень. І в першу чергу, що перешкоджає виходу таких безпілотників на білий світ, це відсутністьмалогабаритної системи бачення, що дозволяє мініатюрним літальним апаратам орієнтуватися в навколишньому просторі. Не так давно дослідники з Швейцарського федерального політехнічного університету Лозанни (Swiss Ecole Polytechnique Federale de Lausanne, EPFL) закінчили розробку «штучного ока», заснованого на будову очей комах і навігаційної системи, які дозволять мініатюрним безпілотникам сприймати навколишній світ і орієнтуватися в ньому, виконуючи поставлені перед ними завдання.Слід зазначити, що це далеко не перша спроба створення датчиків, прототипами яких є елементи тіла комах, призначених для безпілотних літальних апаратів. Однак, це перший раз, коли це було зроблено по відношенню до мініатюрних апаратів. Всі попередні спроби оснастити системою бачення такі безпілотники зводилися до спроб максимальної мініатюризації камер звичайного типу, які закінчувалися з різним ступенем успіху.
Система бачення в стилі «око комах» підходить для використання в безпілотних літальних апаратах як не можна краще. По-перше, такі системи не володіють великою роздільною здатністю, тому для обробки потоку даних від них потрібні досить скромні обчислювальні потужності. По-друге, такі системи мають досить високу чутливість по відношенню до реєстрації рухомих об’єктів і світла, відбитого від різних предметів. Всі ці параметри системи бачення дозволять вести крихітний літальний апарат навіть в умовах обмеженого простору з великою кількістю перешкод.Штучне «око», створене швейцарськими дослідниками, важить всього 2 міліграми. Воно складається з трьох фотодатчиків, кожен з котрих оснащений своєю лінзою. Комбінація даних від цих фотодатчиків, які розташовані трикутником, дозволяє системі бачення визначити швидкість і напрямок руху, як в умовах поганої освітленості всередині закритих приміщень, так і на відкритому просторі при яскравому сонячному світлі. А швидкодія системи в цілому перевищує в три рази швидкість реакції реальних комах.Розробивши конструкцію фотодатчика і супутні програмні алгоритми, дослідники планують встановити кілька таких «очей» на один експериментальний літальний апарат, створивши досить складну візуальну систему. Можливостей такої системи, на думку дослідників, буде достатньо для самостійного здійснення зльоту, посадки і для його стабілізації під час польоту. А пізніше у планах дослідників стоїть створення смуги штучних «очей», розміщених на поверхні липкої стрічки, яка може бути вміщена на будь-які типи поверхонь, приносячи можливості комп’ютерного бачення роботам, елементам систем «розумний будинок», побутової техніки, меблів і навіть одягу.