Останнім часом все наростаючими темпами ведуться розробки так званих «плащів-невидимок», пристроїв, здатних повністю приховати якийсь об’єкт від стороннього «погляду» в різних діапазонах довжин хвиль. Така технологія, безсумнівно, є досить перспективною, але в області створення систем камуфляжу є ще одна область — створення свого роду «ілюзійних» покриттів, які змушують об’єкти виглядати чимось іншим, ніж тим, чим вони є насправді.Плащі-невидимки, свого часу були виключно предметом наукової фантастики, змушують світло або хвилі інших діапазонів, в тому числі і звукових, використовуваних гідролокаторами, огинати приховує об’єкт іпоширюватися далі таким чином, ніби на їх шляху не було ніякої перешкоди. Але тут виникає одна проблема, плащі-невидимки досить добре ізолюють об’єкт від зовнішнього світу, іноді перешкоджаючи правильній роботі електроніки, антен і датчиків, що знаходяться всередині прихованою області.Виходом із цього утруднення може стати «иллюзионное» покриття, розроблене вченими з Пенсільванського університету, гнучкий і легкий матеріал, що дозволяє перетворити приховує об’єкт в щось зовсім інше. Розроблене покриття складається з листів складного композитного матеріалу, що складається із скляних і тефлонові волокон, просочених полімерним складом. Поверхня матеріалу покритий мідними смугами, впорядкованими у вигляді структур певної форми, які являють собою антенні матриці, розсіюючі електромагнітні коливання особливим чином. Мідні смуги мають глибину 35 мікрон і ширину від 300 до 500 мікрон.Дослідники беруть той об’єкт, який потрібно приховати, і оточують його розділовим шаром, в ролі якого виступає повітряний проміжок чи шар поліуретанової піни. І, нарешті, поверх розділового шару наноситься шар власне «ілюзійного» покриття. А залежно від форм і розмірів мідних смуг це покриття імітує різні матеріали. Приміром, тефлоновий пруток може «прикинутися» металевим, а мідний штир антени зображує із себе шматок кремнію.Такі «ілюзійні» покриття, які, як і у випадку з плащами-невидимками, є покриттями зі складних матеріалів, метаматеріалів, допоможуть приховати від стороннього погляду такі речі, як антени комунікаційної техніки, датчики та інші компоненти, що мають відношення до військової електроніки. «Покриття, яке ми винайшли, не перериває електромагнітний контакт між прихованим об’єктом і зовнішнім світом» — розповідає Дуглас Вернер (Douglas Werner), — «Датчик або антена, замасковані подібним чином, зможуть продовжувати свою роботу повністю в нормальному режимі».Крім суто військового застосування технології «ілюзорного» покриття в неї є ще маса більш мирних областей застосування. Приміром, таке покриття може використовуватися в антенних матрицях, що є компонентами багатьох сучасних радіотелескопів. Воно, покриття, зможе ізолювати кожну антену матриці від паразитного випромінювання інших антен або випромінювання від джерел, що знаходяться поза полем зору антенного масиву.В даний час покриття, розроблене пенсільванськими вченими, працює тільки в діапазоні радіохвиль. Але вчені працюють над створенням подібного метаматеріалу, який буде працювати аналогічним чином в діапазоні інфрачервоного, а потім і видимого світла.