На виробництво туалетного паперу припадає майже 10% від загального виробництва промислових товарів з деревини. Щорічно в світі продається туалетного паперу на 2,4 млрд. доларів. Всього 30% населення нашої планети користується туалетним папером. В Європі краще всього розкуповується туалетний папір традиційного білого кольору. Винятком є тільки Франція: її жителі воліють гламурно-рожевому. До кінця XIV ст. випуск туалетного паперу в Китаї досяг промислових масштабів. Тільки для туалетів імператорського палацу було вироблено 720 тисяч листів, причому особисто імператора і його сім’ї призначалося 15 тисяч. У громадських вбиральнях Стародавнього Риму замість туалетного паперу використовувалися дерев’яні палички з губкою на кінці, замочені в підсоленій воді. Корінне населення Гавайських островів в якості туалетного паперу використовувало шкаралупу від кокосів! У Росії туалетний папір початку выпускатися в XVI ст. для потреб двору царя Олексія Михайловича. В Індії та деяких країнах Близького Сходу альтернативою туалетному папері є власна ліва рука. Звичайно, рука після туалету дуже ретельно миється. Тим не менше, в цих державах передача якого-небудь предмета або дотик до співрозмовника лівою рукою розцінюються як тяжка образа. Американська газета «Old farmer’s Almanac» – це спеціальне друковане видання для сільських жителів, яке почало виходити з 1792 р. Кілька десятиліть XIX ст. ця газета виходила зі спеціальною перфорацією, щоб після прочитання її було зручно повісити в туалеті і «вжити». Каталог універмагу Sears, Roebuck & Company, який видавався в кінці XIX ст., користувався неймовірною популярністю серед фермерів, тому що він друкувався на м’якій бумазі, котра відмінно підходила для гігієнічних цілей. Однак у 30-ті рр. минулого століття американські селяни перестали її замовляти бо папір каталогу став більш щільним і якісним. Масове промислове виробництво туалетного паперу почалося у 1857 р. в США. Його організував підприємець на ім’я Йосип Ґайєтті. Він рекламував свій виріб як відмінний засіб для профілактики геморою. Цікаво, що Ґайєтті не погребував розмістити своє прізвище на кожному листку туалетного паперу. Німецький бізнесмен Ханс Кленк зібрав чималий статок, граючи на сором’язливості споживачів туалетного паперу. Першим слоганом фірми Hakle, заснованої Кленком, був заклик: «Просіть рулони Hakle, і Вам не потрібно буде вимовляти вголос «туалетний папір»! До речі, сама назва Hakle (Хакле) GmbH утворено від перших складів імені «Ханс Кленк». Зараз ця фірма – один зі світових лідерів з продажу туалетного паперу та інших гігієнічних товарів. В Англії туалетний папір почав продаватися з 1880 р. Він був сірий, грубий і товстий. Продавали такий папір не у рулонах, а в коробочках квадратної форми. Першим англійцем, додумавшимся продавати піпіфакс в рулонах, був Вільям Олкок. Оскільки англійці соромилися купувати туалетний папір, її завуальовано називали «паперові бігуді». У 1944 р. фірма Kimberly-Clark (виробник туалетного паперу з США) отримала нагороду від Конгесса за постачання цього стратегічного товару американським солдатам, які билися з нацистами в Європі. У 2010 році ця ж фірма отримала нагороду від американських екологів за те, що запатентувала спосіб, що дозволяє при виробництві обходитися без внутрішньої картонної трубки, на яку намотується папір. Ця дрібниця зменшила кількість сміття на Землі на 160 млрд. тонн у рік. Масовий випуск туалетного паперу в СРСР був налагоджений в 1969 р. на Сясьскому целюлозно-паперовому комбінаті. Спочатку папір ніхто не купував – радянські люди не розуміли, навіщо витрачати гроші, якщо є газети. Туалетний папір навіть довелося рекламувати в кінотеатрах і примусово поширювати серед робітників на підприємствах. Зате коли народ розібрався, навіщо ця дивина потрібна, туалетний папір швидко став одним з дефіцитних товарів.У 1973 р. Дж. Карсон, ведучий одного з популярних американських телешоу, жартома сказав в ефірі, що в США скорочується виробництво туалетного паперу, і її ось-ось не стане на прилавках магазинів. Цей жарт викликала справжню кризу: американці змели весь папір з полиць магазинів, і на протязі 20 днів у країні відчувався її гострий дефіцит. Карсону навіть довелося вибачатися перед жителями США за свій невдалий жарт.Уявіть собі, що ви їдете по автомагістралі шириною шість метрів зі швидкістю до 110 км/год. Ось саме так і відбувається виробництво паперу — 1800 м в хвилину, 24 години в добу, 365 днів в році. Іспанські вболівальники використовують туалетний папір, щоб майструвати з нього гірлянди та плакати для матчів. Тому в дні перед іграми чемпіонату Іспанії купити туалетний папір в магазинах дуже складно.