Змінюючи певні квантові взаємодії, що відбуваються в матерії на «тонкому» рівні, вчені з університету Лідса домоглися виникнення магнетизму в матеріалах, які в звичайних умовах не є магнітними. Такі технології, втілені у вигляді виробництва нових типів синтетичних магнітів, можуть значно зменшити потребу у рідкоземельних металах та уникнути застосування деяких токсичних речовин, що використовуються в постійних магнітах вітряних електрогенераторів, комп’ютерних жорстких дисків і інших пристроїв, в яких використовуються сильні постійні магніти.»Можливість створення магнетизму в матеріалах, які спочатку не є магнітними, відкриває шлях до створення магнітів, у складі яких використовуються такі поширені і безпечні хімічні елементи, як вуглець і мідь» — розповідає Фатма Аль Ма’Марі (Fatma Al Було Mari), вчений зі Школи фізики і астрономії Лидсского університету.На білому світі існують лише три метали, що володіють стабільними феромагнітними властивостями, тобто продовжують залишатися магнітними після намагнічування при кімнатній температурі. Це залізо, кобальт і нікель. Така невелика різноманітність феромагнетиків пояснюється особливостями розподілу електронів в атомі і силами їх взаємодії і визначається так званим критерієм Стонера.У звичайних металах існує рівна кількість зв’язаних електронів (значення критерію Стонера дорівнює нулю), магнітні поля цих електронів ефективно врівноважують один одного, роблячи матеріал нейтральним з магнітною точки зору. Однак, у феромагнітних матеріалах присутні незв’язані електрони і значення критерію Стонера стає більшим одиниці. Магнітні поля цих електронів не врівноважуються полями інших електронів і кожен атом матеріалу діє як свого роду маленький магніт.Вчені з університету Лідса втрутилися в процес взаємодії електронів у немагнітних матеріалах, і це вдалося зробити за рахунок видалення» з матеріалу деяких електронів. Ключем до цього стали молекули фулерену С60, молекули кулястої форми, що складається з 60 атомів вуглецю, впровадження таких молекул до складу немагнітного матеріалу послужило причиною «вилучення» великої кількості електронів, що збільшило кількість незв’язаних електронів у кожному атомі і зробило значення критерію Стонера більшим одиниці.У результаті трансформацій за допомогою фулерену вченим вдалося змінити параметри міді, марганцю і деяких інших металів, які стали демонструвати яскраво виражені феромагнітні властивості. Справедливості заради варто згадати, що ці штучні феромагнітні властивості проявляються значно слабкіше, ніж у матеріалів природного походження, проте, на відміну від багатьох синтетичних магнітів, властивості яких проявляються лише при наднизьких температурах, фулеренові магніти зберігають свої властивості при кімнатній температурі, що дозволить їм знайти масу застосувань в самих різних областях в реальному світі.»Для деяких майбутніх технологій, таких, як квантові комп’ютери, потрібні магніти нових типів, які дозволять створити всі умови для зберігання та обробки квантової інформації» — розповідає Аль Ма’Марі, — «Наші дослідження є першим кроком на шляху створення магнітних метаматеріалів, які зможуть задовольнити потребу в екзотичних магнітах. Однак, нам буде потрібно ще якийсь час для того, що б ми змогли збільшити силу синтетичних магнітів до рівня, при якому вони зможуть конкурувати з природними магнітними матеріалами».