З Першого закону Ісаака Ньютона, добре відомого всім зі шкільного курсу фізики, випливає, що жоден об’єкт не може змінити швидкість свого руху без дії на нього сил ззовні. З точки зору класичної механіки Ісаак Ньютон, безумовно правий, але коли справа стосується не звичайної фізики, а таємничої квантової механіки, класичні закони можуть почати давати збої. Це продемонструвала команда вчених-фізиків, які висунули припущення про те, що субатомні частинки можуть у деяких випадках прискорювати самі себе без надання на них впливу будь-яких зовнішніх сил.Слід відразу відзначити, що все, що було сказано вище, і все, про що піде мова далі — є результатами теоретичних досліджень та аналізу, проведених вченими з Массачусетського технологічного інституту і ізраїльського Технологічного інституту Technion (Technion Institute of Technology). Згідно з отриманими результатами, деякі з субатомних частинок можуть прискорити самі себе практично до швидкості світла, і якщо це припущення виявиться вірним, то це відкриття зробить революцію в області фізики, в якому вивчається рух елементарних частинок.Такі гучні висновки були зроблені вченими на основі аналізу так званих рівнянь Дірака, які описують релятивістський поведінку елементарних частинок, таких, як електрони, з точки зору їх хвильової структури. Ця хвильова складова субатомних частинок є однією з «чудасій» квантової механіки і завдяки її наявності квантові частинки в деяких умовах можуть вести себе не як частинки матерії, а як крихітні кванти електромагнітних хвиль. І ця хвильова складова здатна наділити електрони масою незвичайних і парадоксальних особливостей.Однією з характеристик хвильової складової субатомної частинки є фаза хвилі. Знаючи значення фази хвилі кожної частинки, дослідники створюють так звану голографічний фазову маску. Модель, створена і розрахована вченими, показує, що інтерференція хвильової складової частинки на цій масці наділяє електрон здатність прискорюватися, при цьому його поведінка практично не відрізняється від поведінки в магнітному полі, від ефекту, що використовується у традиційних прискорювачах частинок.
Та найцікавішим є те, що частка, самоускоряясь, не порушує при цьому базових законів фізики, адже по мірі її прискорення збільшуються її фізичні розміри. «Хвильовий пакет електрона не просто прискорюється, він, при цьому, ще й розширюється. Таким чином залишається деяка частина пакету, яка компенсує прискорення частинки» — пояснює Ідо Камін (Ido Kamine), один з учених, — «Ця частина хвильового пакету відома під назвою його хвоста, який починає рухатися у зворотний бік, зберігаючи незмінним значення повного імпульсу руху. Іншими словами, існує друга частина хвильового пакету електрона, яка платить ціну» за самостійне прискорення частинки».Фактично дане теоретичне явище являє собою основу описаних Альбертом Ейнштейном ефектів прискорення часу і скорочення простору при русі зі швидкістю, що наближається до швидкості світла. На жаль, ще нікому не вдавалося спостерігати ці ефекти і факт їх існування також є однією з великих загадок для сучасної науки.В даний час група вчених, які зробили настільки значуща теоретичне відкриття, працює над перетворенням своєї теорії в низку наукових експериментів, які дозволять підтвердити чи спростувати припущення. Вчені з Массачусетського технологічного інституту створюють електронний мікроскоп, з фазовою маскою, за допомогою якої буде отримана в 1000 раз більша роздільна здатність, ніж та, яка використовується для створення високоякісних голограм на сьогоднішній день. І вчені сподіваються, що фазові голограми, створені в надрах їх мікроскопа, дозволять прискорити електрони, не чинячи на них ніякого впливу, а додаткові датчики мікроскопа дадуть можливість зареєструвати і вивчити настільки екзотичні ефекти, які можуть чинити сильний вплив на подальший розвиток деяких галузей фізики.